Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Юмор, приколы, секс, искусство, философия, религия, выбор товаров и услуг, гороскопы, игры, политика

Модераторы: exigo, Andr3y

Правила форума
Уважаемые пользователи!
Пожалуйста, соблюдайте правила раздела. Просьба уделять особое внимание лексике и не использовать мат. Спасибо.

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Чт фев 11, 2021 18:30

...Нижче дуже коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші, як на наш погляд, досягнення астрономії в 2020 році, про нові телескопи й космічні астрономічні місії, а також про людей, які пішли у зоряну вічність в цьому році. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

ВІДКРИТТЯ

Виявлено радіовипромінювання від екзопланети

Троє науковців з США і Франції оприлюднили статтю в Astronomy & Astrophysics з даними про ймовірне виявлення полярного сяйва на екзопланеті. Використовуючи низькочастотну антену LOFAR (LOw Frequency ARray), розміщену в Нідерландах, науковці спробували зареєструвати радіовипромінювання від трьох екзопланетних систем: 55 Рака (55 Cancri), Іпсилон Андромеди (Upsilon Andromedae) і Тау Волопаса (Tau Boötis). Кожна з цих систем містить відомі екзопланети. Дослідження полягало не в тому, щоб відкрити нові такі об’єкти, а в тому, щоб перевірити, чи можна виявити відомі планети в цих системах за радіосигналами від них.
Здається, полярне сяйво на екзоплпнеті Тау Волопаса Аб є джерелом радіовипромінювання, яке зареєстрували астрономи.

Пряме зображення нещодавно виявленого коричневого карлика

Астрономи, які працюють з телескопом «Субару» (Subaru) і телескопами обсерваторії імені Кека на вершині Мауна-Кеа (Гаваї), виявили коричневий карлик, що обертається навколо зорі, схожої на Сонце, на відстані лише 86 світлових років від Землі. Це відкриття — важлива точка відліку процесу розуміння властивостей перших екзопланет, зображення яких отримано прямо.
Додаткові дані від космічного астрометричного зонда «Ґайя» допомогли дослідникам виявити, що маса коричневого карлика становить близько 46 мас планети Юпітер.

Японський зонд скинув на Землю речовину астероїда і полетів до нової цілі

Японський космічний зонд «Хаябуса-2» (Hayabusa 2) пройшов 5 грудня поточного року повз Землю і скинув на поверхню капсулу із зразком речовини небесного тіла. Це був завершальний етап шестирічної подорожі за речовиною астероїда Рюґу (162173 Ryugu), який зараз перебуває на відстані 11,6 мільйонів кілометрів від нашої планети.
На цьому місія «Хаябуса-2» не закінчена: космічний зонд взяв новий курс на зустріч із астероїдом 1998 KY26 у 2031 році.

Нейтрино вказують на те, що в ядрі Сонця відбувається вуглецево-азотний цикл реакції синтезу

Вуглецево-азотний цикл — ланцюжок термоядерних реакцій за участі ядер вуглецю (Карбону), азоту (Нітрогену), кисню (Оксигену) та фтору (Флуору), внаслідок яких водень перетворюється в гелій та виділяється енергія. При цьому кількість вуглецю, азоту, кисню і фтору, які беруть участь в реакції, після закінчення циклу перетворень майже не змінюється. Саме тому їх називають каталізаторами.
Існування вуглецево-азотного циклу в ядрі Сонця фізики теоретично передбачили у 30-х роках минулого століття. У 2020 р., зареєструвавши нейтрино, що народжуються у процесі такої термоядерної реакції, це передбачення доведено.

Швидкість нашого руху навколо центра Галактики більша й ми до нього ближче

Сонце разом зі своїми планетами рухається навколо центра Галактики швидше й лежить до надмасивної чорної діри, що міститься в ньому, ближче, ніж досі вважали астрономи. Такі результати отримали японські радіоастрономи, які на підставі тривалих спостережень уклали мапу положень об’єктів та швидкості їхнього руху в нашій галактиці.
Швидкість руху Сонячної системи становить 227 км/с, тобто вона вища, ніж значення 220 км/с, яке визнане Міжнародним астрономічним союзом (МАС), як офіційне. Водночас її відстань до центра Галактики становить 25800 світлових років. Це ближче, ніж значення 27700 світлових років, якого з 1985 р. дотримується МАС.

Астрономи виявили нову «викопну галактику», поховану глибоко в Молочному Шляху

Науковці, які досліджують еволюцію Галактики за даними Слоанівського цифрового огляду неба (Sloan Digital Sky Survey, SDSS) обсерваторії Апачі-Пойнт (Apache Point Observatory Galactic Evolution Experiment, APOGEE), виявили «викопну галактику», заховану в глибинах нашого Чумацького Шляху.
Виявлена викопна галактика могла зіткнутися з Молочним Шляхом десять мільярдів років тому, коли наша галактика була ще в зародковому стані. Астрономи назвали її Геракл, на честь давньогрецького героя, який отримав дар безсмертя, коли утворився мітичний Молочний Шлях.

Космічний зонд NASA OSIRIS-REx успішно торкнувся поверхні астероїда

Космічний зонд NASA Origins Spectral Interpretation Resource Identification Security Regolith Explorer (OSIRIS-REx) 20 жовтня 2020 р. роботизовано рукою торкнувся астероїда, щоб взяти пил і гальку з поверхні для доставки на Землю в 2023 році.
Цей древній астероїд, відомий як Бенну, під час зустрічі з космічним апаратом перебував на відстані понад 321 млн км від Землі. Завдяки Бенну науковці мають змогу «відчинити вікно» в ранній період існування Сонячної системи, бо астероїд зберігся відтоді до наших днів без змін.

Отримано перше пряме зображення екзопланети біля зорі Бета Живописця

За допомогою приладу GRAVITY (про нього докладніше в замітці «Прилад GRAVITY створив нову реальність в спостереженнях екзопланет»), що працює разом з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії в Чилі астрономи спостерігали слабке світло планети Бета Живописця с (Beta Pictoris c, β Pic с).
Beta Pictoris c — це друга планета, яку астрономи знайшли біля зорі Бета Живописця. Її виявлено методом радіальних швидкостей, коли за виглядом спектра зорі фіксують її просторове зміщення, спричинене силою тяжіння планети. Планета міститься близько до своєї материнської зорі, що навіть найкращі телескопи досі не давали змоги отримати зображення планети. Але тепер чутливості приладу GRAVITY вистачило, щоб уперше прямо її побачити.

Зонд NASA IRIS виявив наноджети: яскраві струмені в гарячій сонячній короні

У статті, оприлюдненій в журналі Nature Astronomy, дослідники повідомляють про те, що їм вдалося отримати перші в історії спостережень Сонця чіткі зображення наноджетів — яскравих вузьких вогнів, які рухаються перпендикулярно магнітним структурам в сонячній короні. Такі наноджети виникають у процесі, який вказує на існування наноспалахів — одного з ймовірних явищ на Сонці, що спричиняє нагрівання корони.
Щоб зрозуміти, чому атмосфера Сонця набагато гарячіша за його поверхню, і серед багатьох гіпотез про причину цього нагрівання обрати правильну, дослідники використали дані спостережень місії NASA «Спектрографа зображень перехідної області» (Interface Region Imaging Spectrograph, IRIS). Прилади космічного зонда IRIS дають змогу реєструвати з високою роздільною здатністю події на Сонці, які важко помітити за допомогою інших астрономічних інструментів.

Перше пряме вимірювання відстані до магнітара

Астрономи, які використовують «Масив антен з дуже довгою базою» (Very Long Baseline Array, VLBA) Національного наукового фонду, виконали перше пряме геометричне вимірювання відстані до магнітара в нашій галактиці Молочний Шлях. Це може допомогти з’ясувати давню таємницю: чи справді ці об’єкти є джерелом швидких радіосплесків (Fast Radio Bursts, FRB).
Магнітари — це нейтронні зорі, тобто надщільні залишки масивних зір, які наприкінці свого життя вибухнули як наднові. Особливість магнітарів: дуже сильні магнітні поля. Типове магнітне поле магнітара в трильйони разів сильніше магнітного поля Землі. Ці об’єкти є найсильнішими магнітами у Всесвіті. Вони можуть генерувати сильні сплески рентгенівських та гамма-променів. Нещодавно їх стали розглядати основним кандидатом у джерела FRB.

Можливий маркер життя виявлено на Венері

Міжнародна група астрономів оголосила 14 вересня поточного року про відкриття у хмарах Венери рідкісної молекули — фосфіну. На Землі цей газ утворюється лише промисловим способом або мікробами, які існують в середовищі де немає кисню. Виявлення фосфіну може вказувати на позаземне «повітряне» життя.
Це відкриття спричинило жваві дискусії серед планетологів з вказівками на те, що результат, можливо, є помилкою. Потрібні додаткові спостереження і докази.

Злиття двох чорних дір спричинило появу чорної діри середньої маси

Астрономи з міжнародної наукової колаборації LIGO та Virgo повідомили про свій найбільший натепер «улов» — вдалося виявити чорну діру, маса якої в 142 рази перевищує масу Сонця. Цей об’єкт виник внаслідок злиття двох чорних дір з масами, відповідно, 85 і 65 сонячних. Злиття спричинило появу гравітаційної хвилі GW190521, яку на початку цього року зареєстрували гравітаційно-хвильові обсерваторії в США та Італії.
Зареєстрована подія поставила також важливе питання: зорі з масою ядра приблизно від 65 до 135 разів більше маси Сонця, зазвичай, внаслідок вибуху руйнуються повністю, тобто не залишають після себе чорної діри. Тому астрономи вважали, що в цьому діапазоні мас не існує чорних дір, що є залишками масивних зір.

Науковці вперше заглянули всередину «центрального двигуна» сонячного спалаху

Науковці Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics, CfA) і Технологічного інституту Нью-Джерсі (New Jersey Institute of Technology, NJIT) оголосили про перше успішне спостереження та вимірювання характеристик «центрального двигуна» сильних сонячних спалахів.
Ретельне дослідження сильного сонячного спалаху, що супроводжувався потужним виверженням, зареєстрованого 10 вересня 2017 року Сонячними розширеними антенами Долини Овенс (Expanded Owens Valley Solar Array, EOVSA) NJIT у мікрохвильовому діапазоні показало: джерелом потужної енергії, що живить спалах, є величезний «шар» електричного струму, який розтягується на понад 40 000 кілометрів (це більше, ніж три Землі, розміщені поруч) через основну зону спалаху, де протилежні лінії магнітного поля наближаються, розриваються та знову з’єднуються.

Телескоп Європейської південної обсерваторії отримав перше зображення планетної системи біля зорі, схожої на Сонце

Дуже великий телескоп (Very LargeTelescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) отримав перше в історії зображення молодої зорі, схожої на Сонце, в супроводі двох великих екзопланет. Зображення систем з кількома екзопланетами дуже рідкісні, й астрономи досі ніколи прямо не спостерігали більше однієї планети, яка обертається навколо зорі, схожої на Сонце. Спостереження можуть допомогти астрономам зрозуміти, як формувалися та еволюціонували планети в Сонячній системі.

Підтверджено існування екзопланети у найближчої до Сонця зорі

Міжнародна група астрономів, до якої входили науковці з Інституту астрофізики Канарських островів (Instituto de Astrofisica de Canarias, IAC), а також з Іспанії, Італії, Португалії, Швейцарії та Європейської південної обсерваторії підтвердила наявність екзопланети Proxima b. Цього вдалося досягти шляхом вимірювань радіальної швидкості зорі Проксима за допомогою спектрографа ESPRESSO на Дуже великому телескопі в Чилі.

З’ясовано походження бульбашок Фермі в центрі Галактики

Пару велетенських бульбашок з гамма-променів, що містяться в центрі галактики Молочний Шлях, астрономи виявили за допомогою космічного гамма-телескопа Фермі 10 років тому. Але як виникли ці так звані «бульбашки Фермі» досі було загадкою. Нове дослідження, результати якого оприлюднив The Astrophysical Journal, розкриває цю таємницю.
Науковці Шанхайської астрономічної обсерваторії (Shanghai Astronomical Observatory, SHAO) Китайської академії наук запропонували нову модель згідно з якою ці структури спричинені ударною хвилею, яка виникла внаслідок руху близько п’яти мільйонів років тому двох струменів (джетів) від об’єкта Стрілець A* (Sgr A *) — надмасивної чорної діри, що лежить в центрі Галактики.

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше.
Одна із широко поширених теорій темної матерії вказує на те, що частинки цієї субстанції рухаються повільно, як порівняти з іншими типами частинок, і тому схильні до скупчення. Згідно з цією ідеєю у Всесвіт мають бути ріжноманітні згустки темної матерії: як малі, так і великі. Однак досі малих скупчень ніхто не спостерігав.

Нова мапа Молочного Шляху показує величезну хвилю зоряних розсадників

Астрономи Гарвардського університету виявили суцільну газопилову структуру хвилеподібної форми (найбільшу з усіх, які коли-небудь бачили, в нашій галактиці), що складається з взаємопов’язаних зоряних розсадників (ділянок зореутворення — Ред.). Її назвали «хвилею Редкліффа» («Radcliffe wave») на честь Інституту підвищення кваліфікації Радкліффа, де працюють науковці, які зробили це відкриття.
Відкриття змінює 150-річне уявлення астрономів про вигляд зоряних розсадників неподалік від Сонця. Досі їх сприймали у вигляді кільця, що розширюється. Тепер з’ясовано: вони схожі на хвилеподібну нитку, що простягається на трильйони кілометрів над галактичним диском і під ним.

НОВІ ТЕЛЕСКОПИ ТА КОСМІЧНІ МІСІЇ

Об’єднані Арабські Емірати з супутником «Надія» готові приєднатися до елітного клубу дослідників Марса

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), невелика країна Перської затоки, перебуває на шляху великого прориву: приєднання до США, Радянського Союзу, Європи та Індії — елітного клубу країн, які успішно відправили космічні апарати на Марс.
До Марса у третій декаді липня 2020 р. також стартувала китайська космічна місія «Тяньвень-1» (Tianwen-1) та американська «Персеверанс» (Perseverance Mars). До Червоної планети космічні апарати прибудуть в лютому 2021 року.

Новий телескоп готовий розпочати пошук відповідей для пояснення темної енергії

У 2015 році почалося будівництво нового приймача під назвою Спектроскопічний прилад темної енергії (Dark Energy Spectroscopic Instrument, DESI). Цього року за його допомогою астрономи розпочнуть п’ятирічну спостережну програму чи місію. Її мета? Створити 3D мапу Всесвіту з досі небаченою деталізацією, що показує розподіл речовини.
DESI — це співпраця між кількома країнами: США, Великобританія, Франція, Іспанія та Мексика. Левову частку грошей виділило Міністерство енергетики США. Зробили також внесок кілька інших установ та фондів. DESI є потужним спектрографом, і його створюють для діючого 4-метрового телескопа Мейалла в обсерваторії Піт Кітт в Аризоні.

Нова космічна місія здійснить перший погляд на полюси Сонця

Solar Orbiter (Штучний супутник Сонця) — космічний зонд, створений у співпраці Європейським космічним агентством (European Space Agency, ESA) і NASA, — вирушає до Сонця, щоб зробити перші знімки його північного та південного полюсів. Він використає силу тяжіння Венери та Землі, щоб вийти із площини екліптики (у цій площині лежить екватор Сонця й орбіти всіх планет) й з висоти «пташиного польоту» уперше подивитися на полюси Сонця.

Новітній сонячний телескоп отримав перші зображення

Перші знімки, отримані Сонячним телескопом Даніеля К. Іноуї Національного наукового фонду, показують безпрецедентні деталі поверхні Сонця та демонструють результат світового рівня, якого вдалося досягти за допомогою цього унікального 4-метрового сонячного телескопа. Сонячний телескоп Іноуї, встановлений на вулкані Халеакала (острів Мауї, Гаваї), відкриває нову еру в геліофізиці й допоможе зробити крок вперед у розумінні Сонця та його впливу на Землю.

ПОДІЇ, АСТРОНОМІЧНІ ЯВИЩА ТА ВТРАТИ

Нобелівську премію з фізики 2020 року присуджено трьом науковцям за вивчення чорних дір

Нобелівську премію з фізики 2020 року присудили трьом ученим за їх роботу, що стосується однієї з найзагадковіших, найтемніших таємниць космосу — чорних дір. Про це 6 жовтня поточного року оголосила Королівська шведська академія наук.
Роджер Пенроуз (Roger Penrose), з Оксфордського університету у Великобританії, отримав половину грошової винагороди в розмірі 10 мільйонів крон (близько 1,2 мільйона доларів) «за доказ того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності». Водночас Андреа Ґез (Andrea Ghez) з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Рейнхард Ґенцель (Reinhard Genzel) з Боннського університету та Інституту позаземної фізики Макса Планка в Німеччині поділили другу половину «за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі нашої галактики».

Комета NEOWISE на вечірньому небі

«Ефектна», «Дивовижна», «Красива», «Приголомшлива». Це лише кілька слів, які спостерігачі використовували для опису комети NEOWISE (C/2020 F3). З цим можна погодитися на 1000 відсотків — це одна з неймовірних комет!
У середині липня комета NEOWISE перейшла з світанкового до вечірнього неба. 20 липня її схилення (одна із небесних координат — Ред.) досягне значення +48 °, а це означає, що в місцях, розташованих на північ від широти 42 °, вона не заходитиме за горизонт. На півночі США, в Канаді та значній частині Європи (зокрема й в Україні — Ред.) комету можна спостерігати всю ніч.

Зазнав руйнування радіотелескоп в обсерваторії Аресіб

На 305-метровому радіотелескопі в обсерваторії Аресібо нова велика поломка. Першого грудня упала платформа, що висіла над його дзеркалом і суттєво його пошкодила.
Телескопу, мабуть, справді вже ніщо не допоможе. На жаль!

Космічний телескоп «Спітцер» припинив роботу 30 січня

16-річна місія NASA, яка відобразила Всесвіт в інфрачервоному світлі, закінчиться цього місяця, коли 29 січня космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer) виконає останнє спостереження.
«Спітцер» запустили в космос у серпні 2003 року як одну із чотирьох великих обсерваторій NASA, слідом за Космічним телескопом імені Габбла та рентгенівською обсерваторією «Чандра». (четвертою була гамма-обсерваторія «Комптон»; працювала на орбіті з 1991 р. до 2000 р. — Ред.)
Гарантований термін роботи «Спітцера» мав становити 2,5 років. Але він тривав 5,5 років, поки не вичерпався охолоджувач для приймачів. Після цього телескоп працював ще 10,5 років при вищій температурі частини його приймачів.

З купою цікавих ілюстрацій та посилань на подробиці -

http://nashenebo.in.ua/nauka/viznachni- ... 2020-rotsi

best-astro-2020-17.jpg
best-astro-2020-17.jpg (52.05 КБ) Просмотров: 6665
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн фев 22, 2021 22:06

Що таке кліпове мислення?

Бездумні кліки по посиланнях в Мережі, миготіння незв’язаних між собою новинних сюжетів і рекламних роликів, обривисті тексти в ЗМІ роблять нашу свідомість стрімчастою і фрагментарною. Сьогодні випускаються цілі серії книг, написаних у стилі спілкування у чаті, знімаються фільми, побудовані за законами кліпу (класичний приклад — «Матриця»). Отже, чим небезпечне кліпове мислення і як з ним боротися.

Термін «кліпове мислення» з’явився в середині 1990-х років і спочатку означав особливість людини сприймати світ через короткі яскраві образи і послання теленовин або відеокліпів. Слово «clip» перекладається з англійської як фрагмент тексту, вирізка з газети, уривок з відео або фільму. Відеоряд більшості музичних кліпів складається з ланцюжка слабо пов’язаних за змістом кадрів. При кліповому мисленні життя нагадує відеокліп: людина сприймає світ не цілісно, а як послідовність майже не пов’язаних між собою подій.

Сучасні серіали, фільми і мультфільми створюються для кліпового споживача. Сцени в них йдуть маленькими блоками, часто змінюючи один одного без логічного зв’язку. Преса наповнюється короткими текстами, в яких автори лише окреслюють контури проблем. Телебачення подає новини, які між собою не пов’язані, потім рекламу, ролики якої теж ніяк один до одного не відносяться. У результаті людина, не осмисливши одну тему, переходить до споживання іншої.

Світ володаря кліпового мислення перетворюється на калейдоскоп розрізнених фактів і осколків інформації. Людина звикає до постійної зміни повідомлень і вимагає нових. Посилюється бажання шукати яскраві заголовки і вірусні ролики, слухати нову музику, «чатитися», редагувати фотографії тощо.

Плюси і Мінуси кліпового мислення

МІНУС: ЛЮДИНА НЕ ЗДАТНА ДОВГО КОНЦЕНТРУВАТИСЯ НА ІНФОРМАЦІЇ, У НЕЇ ПОМІТНО ЗНИЖУЄТЬСЯ ЗДАТНІСТЬ ДО АНАЛІЗУ

Володар кліпового мислення не може аналізувати ситуацію, оскільки будь-яка інформація не затримується в його свідомості і швидко змінюється новою.
Від способу мислення залежить успішність в кар’єрі та житті. Наприклад, у бізнесі вміння аналізувати, виділяти головне і приймати на основі аналізу рішення — тобто наявність «тривалого» мислення — єдина можливість стати успішним менеджером. Його головна особливість — високий обсяг уваги. Під час переговорів важливо бути послідовним: завжди пам’ятати про те, яке питання є ключовим, і не перескакувати з теми на тему.

МІНУС: ПОСЛАБЛЮЄ ПОЧУТТЯ СПІВПЕРЕЖИВАННЯ

Жорстокість і насильство, які щоденно поглинають люди з екранів телевізорів і каналів на YouTube, поступово підвищує поріг людської чутливості до переживань інших. У момент, коли у світі трапляються гучні трагедії, люди починають співчувати і співпереживати загиблим, однак «градус співчуття» різко падає, адже за цей час через свідомість людей пройшли тонни нової інформації. Кліпове мислення — мислення одномоментного сприйняття, хвилинної реакції.

ПЛЮС: ПРИСКОРЮЄ РЕАКЦІЮ

Відомий британський футуролог Джеймс Мартін, який передбачив появу інтернету, розділив людей на два типи. Перший тип — «люди книги» — отримують інформацію від читання і володіють «тривалим» мисленням. Другий тип — «люди екрану» — наділені кліповим мисленням. Перевага останніх у тому, що вони володіють швидкісним відгуком і швидше реагують на будь-які стимули і зміни.

МІНУС: ПАДАЄ РІВЕНЬ УСПІШНОСТІ І ЗНИЖУЄТЬСЯ КОЕФІЦІЄНТ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Педагоги в усьому світі б’ють на сполох: діти мало читають і не розуміють змісту прочитаного. Школярі погано розуміють чужі думки, бо написати виклад для них — надзавдання. Учні швидко забувають те, чого їх нещодавно вчили, і не можуть осилити твори класичної літератури. В ході експерименту старшокласникам запропонували відповісти на ряд елементарних питань з програми попередніх класів. Результати показали, що коефіцієнт засвоєння знань у школярів — 10 %. «Рятувальним кругом» для учнів все частіше стають короткі перекази творів і готові домашні завдання.

ПЛЮС: ЗАХИЩАЄ МОЗОК ВІД ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Багато фахівців називають кліпове мислення механізмом адаптації до розвитку інформаційних технологій і даністю XXI століття. Свідомість сучасної людини природним чином підлаштовується під необхідність реагувати на терабайти інформації, які надходять з десятків різних джерел, включаючи інтернет.

МІНУС: ЛЮДИ СТАЮТЬ ПОДАТЛИВИМИ ДО МАНІПУЛЯЦІЙ І ВПЛИВУ

Стислість рекламної інформації — потужний інструмент продажу. Оскільки в рекламі акцент робиться на емоції, людина втрачає здоровий глузд і здатність аналізувати і частіше робить непотрібні покупки. Після у людини може з’явитися відчуття, ніби нею зманіпювали, але дати пояснення неприємного «присмаком» складно, адже свідомість «затуманили» емоції.

ПЛЮС: РОЗВИВАЄ БАГАТОЗАДАЧНІСТЬ

Американський психолог Ларі Розен в книзі «Я, мій простір і я: виховання мережевого покоління» зазначає, що сильна сторона «покоління інтернету» (Internet Generation) — зростаюча здатність до багатозадачності. Такі люди можуть одночасно слухати музику, спілкуватися в чаті, серфіть по інтернету, редагувати фото і робити уроки або працювати.

Як боротися з мінусами кліпового мислення?

У деяких країнах проводяться спеціальні тренінги по боротьбі з кліповим мисленням. На них вчать концентрувати увагу і аналізувати інформацію. А в Сполучених Штатах розсіяну увагу у школярів лікують медикаментозно.
Ось декілька простих і універсальних способів боротьби з негативними сторонами кліпового мислення.

«Метод парадоксів»

Михайло Казінік, професор і педагог зі світовим ім’ям, у своїй практиці використовував метод «парадоксів», який розвиває аналітичні здібності та критичне мислення. Парадокс виходить з протиріччя. Дослідження показали, що діти з пасивною свідомістю приймають твердження вчителя на віру. Але коли вчитель озвучує два взаємовиключні твердження, як правило, учні замислюються.

Наприклад: Моцарт — геніальний культовий композитор, який написав безліч музичних творів, помирає в злиднях. Бетховен писав грандіозні симфонії, але при цьому був глухим. Шопену поставили діагноз туберкульоз і передрекли, що він проживе не більше двох років, але композитор продовжив давати концерти і писати музику і прожив двадцять років! Як це пояснити? Пошук парадоксів і протиріч — зручна вправа, яка викорінює споживацьке ставлення до інформації і вчить розмірковувати.

Читання художньої та філософської літератури

У своїй статті «Google робить нас дурнішими?» американський письменник і публіцист Ніколас Карр зізнався, що після прочитання їм двох-трьох сторінок тексту його увага розсіюється і з’являється бажання знайти собі інше заняття. Такі «витрати» кліпового мислення, і для боротьби з ними фахівці радять читати класиків. Їх твори тренують вміння аналізувати. На відміну від телебачення, де сприйняттям глядача управляють, при читанні художньої літератури людина створює образи самостійно.

Деякі викладачі змушують своїх студентів читати сучасних філософів — Ліотара, Бодрійяра, Барта, Фуко, Бахтіна, Лосєва. Вважається, що через філософські праці можна навчитися будувати ланцюжок від загального до приватного. Правда, для непідготовленого володаря кліпового мислення читати філософів на порядок складніше, ніж класиків.

Для вироблення посидючості новачкам рекомендується ставити на час читання будильник. Спочатку можна перериватися від книги кожні 10 хвилин, потім 20, 30 і так далі. В паузах корисно переказувати прочитані уривки і аналізувати вчинки героїв, а ще краще — стисло конспектувати прочитане. Результат — аналітичний розум і порядок в голові.

Дискусії і пошук альтернативної точки зору

Щоб глибоко і послідовно мислити, потрібно аналізувати і розуміти позиції людей із протилежними поглядами. Бачити лише єдину точку зору — завжди небезпечно. Про це говорила Чимаманда Адічі, нігерійська письменниця, у своєму виступі на конференції TED.

У будь-якому питанні потрібно шукати протилежний погляд. Обговорення та участь у дискусійних клубах та круглих столах робить людину тверезомислячим. Причому краще всього брати участь саме в дискусіях, а не в полеміці. У процесі полеміки люди просто відстоюють свою позицію і хочуть перемогти, учасники дискусії захищають свої точки зору, але намагаються зрозуміти один одного і знайти істину. Важливі і полеміка, і дискусія, але саме друге розвиває вміння і бажання думати.

День відпочинку від інформації

Обмежити себе у споживанні інформації — мудре рішення в епоху інформаційного буму. Експерти пропонують запровадити особистий «День відпочинку від інформації». В цей день не можна нічого дивитися або читати. Споживання замінюється творенням і творчістю: можна писати, малювати, спілкуватися офлайн. Без балансу між споживанням і створенням нового людина — всього лише машина для забезпечення роботи ринку.

В інші дні важливо стежити за способом поглинання інформації. Наприклад, хоча б частково замінити судорожне перемикання каналів («зеппінг») і читання коротких матеріалів на перегляд повноцінних фільмів (а краще театральних вистав) і тривале читання великих текстів.

Потрібно розуміти, що кліпове мислення — не діагноз, а вимушене явище в епоху інформаційних технологій, у якого є як плюси, так і мінуси.

http://delovoy.com.ua/chim-nebezpechne- ... borotisya/
  • 1

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вс фев 28, 2021 08:40

Переживуть Землю і Чумацький Шлях. Вчені розрахували, як далеко полетять Voyager-1 і Voyager-2?

Дослідники спрогнозували неймовірну подорож космічних апаратів і події, свідками яких вони стануть.
Вчені спрогнозували, яким буде шлях двох космічних апаратів Voyager-1 і Voyager-2 в найближчі 5 млрд років і пізніше. Про це повідомляє Space.com.

Нік Оберг, докторант Астрономічного інституту Каптейна в Нідерландах і його колеги розрахували, з чим можуть зіткнутися два апарати Voyager на своєму шляху.
У 1977 році NASA запустило Voyager-1 і Voyager-2, щоб вийти за межі Сонячної системи. На кожному апараті був встановлений великий позолочений мідний диск розміром 30 см. Дітище знаменитого астронома Карла Сагана, "Золоті диски" містять звукові та відеосигнали, які допоможуть іншим розумним істотам сформувати думку про землян.
Обидва космічні апарати вже відвідали Юпітер і Сатурн, потім їхні шляхи розійшлися: Voyager-1 вивчив супутник Сатурна Титан, в той час як Voyager-2 пролетів повз Урана та Нептуна.
У 2012 році Voyager-1 пройшов через геліопаузу, яка позначає край навколосонячного простору, й увійшов у міжзоряний простір. У 2018 році Voyager-2 пройшов тим же шляхом.
Два космічних кораблі просуваються через безкраї простори Сонячної системи. Вони продовжують посилати сигнали назад на Землю, звітуючи про свої подорожі. Незважаючи на те, що через кілька років апарати замовкнуть назавжди, їх подорож не закінчиться.
У новому дослідженні Оберг і його команда об'єднали дані про майбутні траєкторії Voyager та особливості навколишнього середовища, через яке пролітатимуть апарати. Таким чином вчені оцінили ймовірність того, чи виживуть самотужки "Вояджери" та їхні "Золоті диски".
Результатом став прогноз, який виходить за часові рамки можливого вимирання людства, а також зіткнення Чумацького Шляху із сусідньою галактикою Андромеди.
"Наша первинна мета полягала в тому, щоб з дуже високою точністю визначити, з якими зірками "Вояджери" можуть одного разу зіткнутися, використовуючи нещодавно випущений каталог зірок Gaia", — говорить Оберг.
Лише через 20 тис. років Voyager-1 і Voyager-2 пройдуть через хмару Оорта — скупчення комет і крижаних уламків, що обертаються навколо Сонця на відстані до 100 тис. астрономічних одиниць. Ця точка стане останньою в подорожі Сонячною системою.
"У цей момент апарати вперше почнуть відчувати гравітаційне тяжіння інших зірок сильніше, ніж нашого власного Сонця", — зазначає дослідник.
Мине ще 10 тис. років, перш ніж космічний апарат дійсно наблизиться до інопланетної зірки, зокрема до червоного карлика під назвою Ross 248. Цей проліт відбудеться приблизно через 30 тис. років, каже Оберг.
"Насправді це буде більше схоже на те, що Ross 248 пронесеться повз майже нерухомих "Вояджерів", — зазначає дослідник.
Через 500 млн років Сонячна система та "Вояджери" здійснять повний оберт Чумацьким Шляхом. За словами Оберга, неможливо передбачити, що на той час відбудеться на Землі, але за такий часовий проміжок у минулому на планеті сформувалася і зруйнувалася Пангея та інші суперконтиненти.
Протягом всієї галактичної орбіти апарати коливатимуться вгору та вниз, причому Voyager-1 більш різко, ніж його брат. Згідно з цими моделями, Voyager-1 підніметься так далеко над головним диском галактики, що бачитиме зірки вдвічі тьмяніше, ніж із Землі.
Власне відмінності у вертикальному русі "Вояджерів" визначатимуть їхні шанси на виживання.
"Золоті диски" були розраховані на те, щоб прослугувати, можливо, мільярд років у космосі: під золотим покриттям знаходиться захисний алюмінієвий кожух, а під ним — гравійовані мідні диски. Щоб зрозуміти, як довго диски залишатимуться придатними для роботи, вчені повинні були визначити, в яких умовах вони перебуватимуть під час польоту.
Важливо було зрозуміти, як довго Voyager-1 і Voyager-2 пробудуть у величезних хмарах міжзоряного пилу Чумацького Шляху. Це одне з небагатьох явищ, які дійсно можуть пошкодити космічні апарати.
Справа в тому, що пил врізатиметься у "Вояджери" зі швидкістю кілька кілометрів на секунду.
"Зерна битимуть по апаратам як безперервний дощ, який повільно зітре обшивку космічного апарата. Порошинка розміром всього одну тисячну міліметра під час удару все одно залишить невелику вм'ятину", — підкреслює Оберг.
Вертикальні коливання Voyager-1 означають, що космічний апарат проводитиме більше часу над і під площиною галактики, де хмари найбільш щільні. Також гравітація цих хмар може вплинути на траєкторію одного з апаратів.
"Хмари мають настільки велику масу, сконцентровану в одному місці, що вони можуть змінити траєкторію космічного апарата й вивести його на нову орбіту — іноді набагато далі, іноді навіть ближче до ядра галактики", — зазначають вчені.
Обидва "Золоті диски" мають хороші шанси залишитися читабельними, оскільки їх вигравійовані боки заховані. За словами Оберга, зовнішня поверхня записи Voyager-1 із більшою вірогідністю зітреться назавжди, але інформація в записі Voyager-2, швидше за все, частково збережеться.
"Основна причина цього полягає в тому, що орбіта, на яку викинуто Voyager-2, більш хаотична, і значно важче передбачити, в якому середовищі апарат продовжуватиме свій шлях. Незважаючи на погрози, обидва диски залишатимуться частково збереженими протягом більш 5 млрд років", — підсумував Оберг.
Після цих 5 млрд років моделювання стає дуже складним. Саме тоді Чумацький Шлях повинен мати справу зі своїм потужним сусідом, галактикою Андромеди. Після цього запанує справжній хаос.
"Упорядкована спіральна форма галактики буде сильно деформована і, можливо, повністю зруйнована. "Вояджери" будуть залучені в злиття, деталі якого складно передбачити заздалегідь", — розповідають автори дослідження.
Але за майбутні 5 млрд років кожен із "Вояджерів" відвідає чужу зірку, пролетівши на відстані, яка в 150 разів перевищує шлях від Землі до Сонця. Однак складно визначити, які саме зірки побачать "Вояджери", можливо, їх ще не існує.
"Хоча жоден Voyager не підійде близько до будь-якої зірки до зіткнення галактик, апарати можуть пройти через околиці зоряної системи. Найдивніше полягає в тому, що це може бути система, чия зірка ще не народилася", — уточнюють вчені.
Далі доля "Вояджерів" залежить від умов злиття галактик. Зіткнення таких масштабів може викинути апарат за межі нової галактики. Якщо це станеться, найбільшою загрозою для "Золотих дисків" стануть зіткнення з високоенергетичними космічними променями.
Також доля Voyager-1 і Voyager-2 залежатиме від того, скільки пилу залишиться після злиття в галактиці. Якщо апаратам пощастить, то вони зможуть прожити трильйони трильйонів років, досить довго, що вийти в дійсно незвіданий космос.
"До цього моменту зірки вичерпають своє паливо і зореутворення у Всесвіті повністю припиниться. "Вояджери" дрейфуватимуть в абсолютно невпізнанній для нас галактиці, вільної від так званих зірок головної послідовності. Галактика буде населена чорними дірами і залишками зірок, такими як білі карлики і нейтронні зірки", — підсумували дослідники.

https://focus.ua/uk/technologies/475668 ... -voyager-2
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн мар 15, 2021 08:00

Український космос: галузь майбутнього чи музейний експонат?

Україна – місце, де зародилася світова космонавтика. Тут народились і працювали видатні вчені Ціолковський, Корольов, Янгель, Глушко, Лозино-Лозинський. На легендарних «Комунарі», «Арсеналі» та «Моноліті» розробляли перший у світі супутник, а радянська космічна програма не відбулась би без КБ «Південне» та «Південмашу». Українець Сергій Корольов запустив першу людину в космос і створив ракету «Союз», яка і досі доставляє космонавтів на МКС.
Україна досі залишається космічною державою, але значні здобутки після польоту Леоніда Каденюка у 1997 важко пригадати. Остання новина, пов'язана з космосом, – це повідомлення про те, що
Володимир Зеленський у Twitter запросив Ілона Маска
до Музею космонавтики імені Корольова в Житомир.
Чи є чим пишатись українському космосу, крім музейних експонатів, у якому вигляді вони зберігаються і до чого тут SpaceX та Ілон Маск.

Per aspera ad astra

На в’їзді з Київської до Житомирської області водіїв вітає стела - 12-метровий макет ракети Р-7 із написом «Житомирщина – батьківщина С.П. Корольова». Щоправда, зараз просто «Житомирщина – батьківщина» (сподіваємося, це не політична агітація). Як пишуть місцеві медіа, решту букв збили вандали, стелу реконструюють.
У Житомирі багато пов'язано з космічною тематикою: кінотеатр «Космос», ЖК «Космос», у місті щорічно проходить «Космічний марафон», ну і, звичайно, працює Музей космонавтики імені Корольова. Раніше музеїв було два: Музей космонавтики і Дім-музей Корольова. Зараз їх об'єднали. Розташовані вони через дорогу.
Музей космонавтики – це старенька будівля радянських часів, точніше ангар. Спочатку це був тимчасовий павільйон, у якому проводили виставку досягнень радянської космонавтики, яку возили по всьому світу. У 1991 році в ньому відкрили музей. Поряд – погруддя Корольова і макети двох ракет. При вході на експозицію «Космос» на бірюзовому тлі золотом викарбувано афоризм «Per aspera ad astra». Вікна заклеєні фольгою, щоб не пропускати холод, але це не сильно допомагає. Співробітники музею працюють у верхньому одязі, хоча опалення увімкнене.
«Тут завжди було прохолодно. Експозиції вже 30 років, все це будувалося зі старих радянських матеріалів, тому цій будівлі вже давно потрібен капітальний ремонт. Велика необхідність у нових службових приміщеннях. У нас дуже там тісно. Потрібна заміна вікон. Вони давно зіпсувалися, з них сильно прозирає. Тому тут і холодно, хоч за кожною стіною два ряди робочих батарей», – розповідає завідувачка відділу «Космос» Національного музею космонавтики імені Корольова Лілія Кавун.
Експозиція музею справді вражає. Тут є макети першого супутника, ракетний двигун РД-214, посадковий апарат станції «Вега», на якому вивчали комету Галлея та Венеру, станції «Луна-1» і «Луна-2», макет радянського місяцехода. Є навіть місячний ґрунт.
Можна поринути в життя і побут космонавтів, оглянувши оригінали скафандрів і тренувальних костюмів, орбітальний відсік корабля «Союз», у якому жили космонавти до створення орбітальних станцій. У дуже тісному просторі, чотири кубічні метри, 18 діб провів екіпаж Ніколаєва-Севастьянова. Більшу частину виставки займає кабіна корабля «Восток». На такому у космос літав Юрій Гагарін, найціннішим експонатом у музеї є справжня посадкова станція корабля «Союз-27», яка була в космосі. Її корпус трішки обгорів при входженні в атмосферу.
За 30 років експозиція майже не змінилася: поповнювати її новими експонатами вкрай складно – немає коштів. Щось роблять своїми руками, наприклад, макети ракетної техніки. Їх створює місцевий майстер Андрій Андрійович. Каже, готовий створити і копію корабля «Crew Dragon» Ілона Маска, якщо в нього будуть креслення ракети чи хоча б інформація про її діаметр, висоту, а також якісна фотографія.
У музеї близько 30 співробітників, усі – житомиряни, стаж роботи – по 20-30 років. Щороку вони приймають у середньому 100 тисяч відвідувачів. Рекорд – 173 тисячі. Приїздить багато іноземців, у музеї доступні екскурсії англійською та німецькою мовами. У день, коли ми туди приїхали, співробітники очікували в гості посла Туреччини в Україні.
«Я почала працювати в музеї ще до того, як його відкрили. Була прибиральницею, зараз працюю касиром. На карантині дуже скучили за людьми. До локдауну в нас були паломництва, по 18 груп на день. Одні зайшли, інші вийшли. І день минає дуже швидко. Дуже приємно, коли до нас приїздять космонавти, проходять вечори музики та поезії», – каже співробітниця музею Тетяна Іванчева.
Коронавірус відкрив для музею нові можливості. З'явилися онлайновий 3D-тур і додаток у смартфоні, де проходить щоденна вікторина. Музейники сподіваються на розвиток і світле майбутнє.
Минулого року музей отримав статус національного. Був розроблений проєкт реконструкції. Відділ «Космос» хочуть розширити, збільшити площу для експозицій і фондосховищ, побудувати 3D-кінотеатр, створити майданчик для парку з інтерактивним обладнанням.
«Ми чекаємо на реконструкцію музею. Подавалися на проєкт “Магніти України” , сподіваємось отримати кошти. У наших фондах – понад 25 тисяч експонатів. Ми хочемо, щоб експозиція постійно оновлювалася. Бо в нас що п’ять, що 10 років одне й те саме. А коли ми робимо тимчасові композиції, в людей більше цікавості. Частину експонатів віддаємо в музеї різних країн світу. Створюємо свою брендову лінію, бо статус музею змінився і нам потрібні свій логотип і сувенірна продукція, ми хочемо йти в ногу з часом», – розповідає заступниця директора музею Вікторія Четвертак.

Коли в космосі знову пролунає український гімн?

За часів незалежності в космос вирушили 167 ракетоносіїв українського виробництва, які вивели на орбіту 387 супутників. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». Проте останні три роки в України не було космічної програми.
Бюджет космонавтики на 2021 склав мільярд гривень, понад половина йде на Павлоградський хімзавод – для утилізації ракетного палива. У попередні роки невеликі бюджети виконували на 30-35 відсотків.
Для порівняння: космічний бюджет маленької за масштабами країни Люксембургу складає 3,4 мільярда доларів, а бюджет NASA сягає 20 мільярдів доларів.
Підприємства космічної галузі, що входять до Державної космічної агенції (ДКА), виживають як можуть, є заборгованість із зарплати. Проти очільників заводів порушують кримінальні справи, а державне майно відчужують за цінами, що нижчі від ринкових.
«Справді, зараз є проблема з виплатами зарплат. У ковідний період є затримки виплат за міжнародними контрактами. Лише на «Південмаші» річна зарплата складає 20 мільйонів гривень. У Верховній Раді навіть ухвалили спеціальний закон, щоб виплатити зарплату. Це питання скоро вирішиться. Ще є таке підприємство, як «Арсенал». Там працювали понад три тисячі людей. Зараз 266. Підприємство перетворилося на агенцію з нерухомості. Незаконно було відчужено десятки тисяч квадратних метрів приміщень. Відсотків 60-70 корпусів було розпродано нижче від собівартості. Це приміщення в центрі Києва. Ми хочемо ці корпуси повернути. Уже відкрито кримінальну справу», – розповідає перший заступник голови ДКА Михайло Лев.
Символ попередніх років – ракета «Циклон 4» , яку розробляли для космодрому у Бразилії. Вона лежить на «Південмаші» і вже ніколи не злетить, бо не відповідає сучасним екологічним стандартам. Її доля – стати просто музейним експонатом.
Як зазначає в публікації на LB.ua директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, проєкт зупинили не без участі російської сторони.
«Проєкт зупинили з ініціативи бразильської сторони ще в листопаді 2018-го – як стверджують фахівці, не без участі російських спецслужб. Однак досі не визначено правової позиції України стосовно ліквідації бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс», а обладнання та технічна документація, створені в рамках цього проєкту, вартістю 211 мільйонів доларів зберігаються без визначення їхнього правового статусу», – пише він.
Повернути ці гроші Україна спробує в міжнародному арбітражному суді.
Щоб космічна галузь України остаточно не перетворилася на музейну експозицію, у січні розпочалася розробка національної космічної програми до 2025 року. Бюджет програми повинен скласти 30 мільярдів гривень. З них половину дасть держава, ще половину планують залучити як інвестиції й за рахунок участі в міжнародних проєктах.
«Ми спеціалізуємося на створенні та розробці ракет-носіїв, супутників і двигунів. Робимо комплектуючі для ракет-носіїв американського проєкту Antares та італійського проєкту VEGA. Наше завдання – завантажити роботою наші підприємства. Зараз ми розглядаємо перспективний проєкт створення космодрому в Канаді, у Новій Шотландії. Для них передбачено створити ракети «Циклон 4М», – розповідає Михайло Лев. – Ще один проєкт – це космодром в Австралії. Ми підписали меморандум, там теж планується закупка українських ракет. Це можуть бути або «Зеніт-Австралія», або «Циклон 5».
Також Європейське космічне агентство зацікавила розробка КБ «Південне» – безмембранний електровізор. Це апарат для забезпечення життєдіяльності експедицій на Місяці. А британська компанія «Spacebit» планує оснастити свої місяцеходи українськими радіаційними датчиками.
Уже цього року на орбіту виведуть перший в Україні супутник «Січ-2(2-1)».
«Супутник «Січ-2(2-1)» лежить зібраний на 85%, його мали запустити, ще у 2017 році. Його треба доробити та знайти компанію, яка запустить. Космічне агентство спочатку оцінило запуск у вісім мільйонів доларів. Ми почали перемовини зі SpaceX і вийшли на їхню дочірню компанію в Німеччині. Вони запропонували 1,9 мільйона доларів. Зараз тривають перемовини і сума запуску може зменшитися до мільйона доларів. На депозиті «Південмашу» є чотири мільйони доларів, які не витратили на Бразильський космодром. Вони хотіли їх направити на розробку нової ракети, але там потрібно 100 мільйонів. Фактично цих грошей не вистачило б навіть на 10% від ракети. Ми хочемо направити ці гроші на запуск цього супутника», – пояснює Михайло Лев.
Одночасно зі супутником «Січ-2(2-1)» у грудні цього року планують запуск наукового супутника, розробленого в КПІ. Усього до 2025 року планують запустити шість супутників, серед яких супутник з великим зумом для військової розвідки. Його запустять наприкінці 2022 - на початку 2023 року.
Проте щоб вирішувати військові та розвідувальні завдання, Україні потрібні космічні знімки з розподільчою здатністю до одного метра, а такі супутники з’являться не раніше від 2032-го.
Паралельно в ДКА хочуть розробляти проєкти ракет-носіїв легкого класу для наземного та повітряного старту, перспективні технології для облаштування місячних і марсіанських баз.
«Ми дуже хотіли б, щоб ідеї наших науковців перетворювалися на технології. Нещодавно команда з України виграла хакатон, який проводила NASA. Вони розробили конектор – апарат, що може заправляти супутники. Раніше, коли заряд у супутнику закінчувався, його виводили з експлуатації. Ми можемо вкласти в їхню розробку гроші та мати перспективну технологію», – мріє Михайло Лев.
Космічну агенцію також очікують оптимізація та корпоратизація. Іноземні та приватні компанії зможуть купити частку підприємств космічної галузі, проте 51% буде належати державі. Також ДКА хоче позбутися непрофільних активів і продати їх на відкритому аукціоні.
«На першому етапі реформа передбачає, що після корпоратизації всі 100% акції будуть у держави, тим часом частина акцій самих підприємств буде передана одному холдингу, а частина – загальному холдингу, – каже віцепрем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський . – А вже коли буде сформована нормальна корпоративна система управління цими холдингами, то держава, у разі наявності стратегічного інвестора і його зацікавленості в інвестиціях, зможе розглядати питання про продаж певного пакету акцій».

Що далі?

На реконструкцію Музею космонавтики в Житомирі та порятунок космічної галузі потрібні гроші та політична воля. Проєкти «Магніти України» та
«Велика реставрація» президент анонсував ще минулого року, а Кабмін 13 січня затвердив концепцію космічної програми 2021-2025.
Проте які об'єкти будуть реконструювати, досі невідомо, а під час написання цього тексту, рівно через тиждень після розмови з Михайлом Левом, у ДКА призначили нового керівника, а сам він став першим заступником. Це вже третій очільник агенції за три роки. І скоро буде ще один, бо незабаром у Верховній Раді будуть внесені зміни в Закон «Про держслужбу» і нового голову космічної агенції обиратимуть на відкритому конкурсі.
У нас велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні плани на майбутнє. Найближчі кілька років стануть визначальними, в якій якості українська космонавтика потрапить до історії. У вигляді легендарних апаратів з музею в Житомирі чи непотрібної ракети «Циклон 4,», яка ніколи не полетить.

З фотками -

https://lb.ua/economics/2021/03/06/4793 ... galuz.html

6044da40db551.jpeg
6044da40db551.jpeg (92.67 КБ) Просмотров: 6491
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн мар 22, 2021 16:24

Відкрито елементарну частинку, яка підтверджує існування нової форми матерії. У відкритті брали участь українські вчені

16 березня 2021 року Європейська організація ядерних досліджень CERN та науковий центр Fermilab (США) опублікували статтю про відкриття елементарної частинки, яка свідчить про можливість існування нової форми матерії. Учасники проекту TOTEM на Великому адронному колайдері разом із міжнародною групою DØ, яка працювала на колайдері Tevatron у науковому центрі Fermilab, оголосили про відкриття оддерона. Це — зв’язаний стан трьох фундаментальних частинок, які називаються глюонами. Його існування було передбачене близько 50 років тому, але він залишався невловимим для фізиків.

Мова йде про досі невідомий стан глюонів. Ці частинки вважаються переносниками сильних взаємодій, їх вивчає окрема дисципліна: квантова хромодинаміка. В теорії квантової хромодинаміки глюони вважаються переносниками сильних взаємодій, мають «кольоровий заряд» і можуть утворювати зв’язані стани. Існування такого стану було передбачене ще у 1973 році, на самих початках розвитку цієї дисципліни.

Протягом багатьох років були численні невдалі спроби експериментально виявити оддерон. У останньому дослідженні, що привело до відкриття оддерона, брали участь сотні фізиків з усього світу, зокрема і група вчених з України, які спеціалізуються на дослідженнях фізики високих енергій: доктор фізматнаук, професор Володимир Аушев, кандидат фізматнаук, засновник Cyber Unit Technologies Єгор Аушев, кандидат фізматнаук Ольга Гогота. Вони є співавторами наукової статті з цього відкриття, яку спільно опублікували ЦЕРН та центр Fermilab.
Редакція AIN.UA зв’язалась з Володимиром та Єгором Аушевими, які розповіли про відкриття, та про участь в ньому української групи.

Що саме відкрили вчені?

За словами професора Володимира Аушева, доповідь по цьому відкриттю зачитали в CERN ще 5 березня 2021 року. Про об’єкт дослідження та суть відкриття вчений говорить так:

«Якщо спробувати перенести аналогію із мікросвіту, де цей стан спостерігається, в наш звичайний світ, то це було б схоже, наприклад, на відкриття істоти, яка складається лише із світла і не містить в собі жодного атома чи електрона.
Згідно із сучасним уявленням, протони і нейтрони, які входять до складу ядер всіх атомів матерії, яка нас оточує, складаються із кварків. Тобто, кварки — це самі елементарні цеглинки всесвіту, а утримує їх разом спеціальний “клей”, у вигляді так званих глюонів. Їх властивості описує теорія, яка називається квантова хромодинаміка (КХД).
Ця теорія базується на тому, що глюони виконують таку ж роль у сильних ядерних взаємодіях, як фотони в електромагнітних взаємодіях в звичному нам світі, який нас оточує. Тільки фотонам заборонено створювати зв’язані стани, а глюонам — ні. Цікаво, що теорія не забороняє окремим глюонам взаємодіяти між собою. Тобто глюони можуть об’єднуватись в окремі частинки без участі кварків чи електронів. Їх іноді називають глюболами (glueball, “клейова кулька”), а їх різновиди — оддеронами. Пошуки цих невловимих і дивовижних частинок велись на протязі майже 50 років на всіх прискорювачах світу», — пояснює вчений.

У березні 2021 року група дослідників нарешті змогла оголосити про результати цього пошуку: відкриття оддерону.

Якою була участь українських вчених у відкритті?

До побудови Великого Адронного Колайдера (ВАК) найпотужнішим колайдером був Tevatron, пояснює Володимир Аушев. До участі у вимірюваннях на Tevatron долучались науковці і студенти із Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, офіційні учасники міжнародної колаборації DØ. Вони багато років шукали оддерони і на електрон-протонному колайдері HERA (Німеччина), а також у співпраці із професором Ласло Єнковським (Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова).

Багато років українські вчені та студенти їздили до наукового центру Fermilab (США), щоб проводити експерименти на Tevatron, працюючи на пучках протонів і антипротонів.

«ВАК працює на зіткненні пучків протонів із протонами. Вклад оддерона в процеси розсіяння має протилежний знак на цих колайдерах. Тому ефект наявності оддеронів можна було виявити лише із порівняння даних ВАК і Tevatron. Порівняння таких різних комбінацій пучків нині надало можливість представити беззаперечний доказ про існування оддеронів, які складаються із трьох глюонів», — пояснює вчений.

Після порівняння результатів багаторічних вимірювань та експериментів CERN та Fermilab випустили об’єднану публікацію з описом відкриття оддеронів.

«Працюючи над дисертацією по фізиці високих енергій, я неодноразово відвідував міжнародний науковий центр Fermilab, де брав участь в експериментах на колайдері Tevatron, потім успішно захистив дисертацію, а нині займаюсь бізнесом в сфері кібербезпеки. Дуже приємно прокинутись одного дня і зрозуміти, що в тому числі і мої дослідження також допомогли зробити таке грандіозне відкриття, яке топ-фізики вже охрестили як the major discovery by CERN та Fermilab», — розповідає Єгор Аушев.

Чому це важливо

Це — важливе відкриття, яке є принциповим для розуміння фундаментальних взаємодій (взаємодій між елементарними частинками). В дослідженнях брали участь українські вчені, вони вказані у співавторах роботи, що описує це відкриття, і це корисно для іміджу української науки у світі.

https://ain.ua/2021/03/22/v-cern-vidkryly-odderon/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Ср апр 14, 2021 09:45

Науково-садівниче)))

Коли на помідори нападає гусінь-шкідник, рослини виділяють спеціальний фермент. Це водночас і благання помідора про допомогу, і попередження для сусідніх рослин, кажуть
науковці з Університету Пенсільванії.
Науковці провели із помідорами кілька дослідів. Спочатку "запускали" в імпровізовані теплиці для рослин інших шкідників. Після того, як комахи пошкоджували листя томатів, рослини виділяли спеціальну хімічну сполуку. Це - сильний попереджувальний сигнал для інших рослин.
Так, під час нападу гусені, томат виділяє запах, який принаджує до нього ос. Ті, своєю чергою, харчуються гусінню й таким чином і обідають, і звільняють помідори від нападників.
Однак, щоб не бути з'їденими, деякі комахи "обприскують" помідори особливим ферментом. Пори в листках рослини не розкриваються, речовини не виділяються і сигнал про допомогу не долітає до адресата...

https://greenpost.ua/news/pomidory-vmiy ... ogu-i29422
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Halloween » Сб апр 17, 2021 13:33

  • 0

Аватара пользователя
Halloween
 
Сообщения: 623
Зарегистрирован: Ср янв 25, 2012 16:09
Репутация: 198

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вт апр 27, 2021 20:57

22,7 млрд кілометрів від Землі. Зонд New Horizons сфотографував найвіддаленіший об'єкт, створений людиною?

18 квітня о 15:42 за Київським часом New Horizons досягне позначки в 50 астрономічних одиниць (7,5 млрд км) від Землі. На честь цього команда зонда опублікувала знімок найвіддаленішого рукотворного об'єкта — космічного апарату Вояджер-1.

New Horizons стане п'ятим космічним апаратом, який подолає позначку в 50 астрономічних одиниць
(7,5 млрд км)від Землі. 1 а.о. дорівнює середній відстані від Землі до Сонця — приблизно 150 млн км. Раніше від нашої планети на цю відстань віддалилися Піонер-10, Піонер-11, Вояджер-1 і Вояджер-2, пише NASA .

«Важко уявити щось настільки далеке. Одна річ, яка робить цю відстань більш зрозумілою — це час, який потрібен нам, будучи на Землі, щоб підтвердити, що космічний корабель отримав наші інструкції. З майже однієї миті воно дійшло до того, що зараз становить близько 14 годин», — пояснює Еліс Боуман, керівниця місії New Horizons в Лабораторії прикладної фізики Джонса Хопкінса.

Щоб відзначити досягнення New Horizons, вчені опублікували знімок зоряного поля, зроблений зондом 25 грудня 2020 року. На ньому зазначено розташування Вояджер-1 — найвіддаленішого від Землі об'єкта, які коли-небудь створила людина.
Зараз він знаходиться на відстані приблизно 152 а.о. (22,7 млрд км) від Землі. Розглянути його на знімку досить важко, оскільки зонд значно тьмяніший за оточуючі його галактики та зірки. Визначити координати Вояджера вчені можуть завдяки постійному радіообміну зонда з Землею.

New Horizons вже давно став одним з найуспішніших зондів, які запускала людина. У лютому 2007-го він облетів Юпітер і за допомогою гравітації зумів скоротити час польоту до Плутона приблизно на три роки; він фотографував кільця Юпітера і допоміг зняти перше виверження вулкана в будь-якій точці Сонячної системи, окрім Землі.

У 2015 році він успішно досліджував систему Плутона, після чого скоїв найдальший обліт в історії,
вперше сфотографувавши Пояс Койпера. Зараз New Horizons проводить унікальні дослідження пилового і плазмового середовища Поясу Койпера.

https://nv.ua/ukr/techno/popscience/zon ... 54867.html

download.jpg
download.jpg (59.35 КБ) Просмотров: 6232
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Чт май 06, 2021 07:29

Компанія SpaceX провела успішне випробування прототипу космічного корабля Starship.

Корабель піднявся приблизно на 10 кілометрів, потім перекинувся на бік і почав спускатися.
Цього разу при посадці Starship не вибухнув і не пошкодився, хоч трохи загорівся. Його одразу ж загасили.
Компанія SpaceX хоче, аби Starship замінив існуючий Falcon, який виконує регулярні місії, як з екіпажем, так і без нього, для НАСА, збройних сил США та інших комерційних підприємств. Маск прогнозує, що одного разу корабель Starship доставить вантажі і людей на Місяць і Марс.
Американське космічне агентство (НАСА) уклало контракт із корпорацією SpaceX Ілона Маска на розробку космічного апарату для доставки астронавтів на Місяць. Вартість замовлення – 2,89 мільярда доларів. Використати для місії планують саме Starship.

Випробування транслювали у Youtube -

https://youtu.be/z9eoubnO-pE

https://www.radiosvoboda.org/a/news-spa ... 40390.html
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Вт июн 01, 2021 18:13

Космічний зонд Національного аерокосмічного агентства США (NASA) «Осіріс», який мав на меті зібрати зразки ґрунту з астероїда віком як наша Сонячна система, розпочав повернення на Землю. За планом, капсула зі зразками має прибути 24 вересня 2023 року.

Про це повідомляє пресслужба NASA.
Удень 10 травня «Осіріс» увімкнув свої основні двигуни на повну потужність на сім хвилин. За цей час апарат набрав швидкість майже 1000 кілометрів на годину й вирушив у бік Землі. Шлях у 2,3 мільярда кілометрів триватиме приблизно два з половиною роки.
Сам апарат до Землі так і не дістанеться, уточнюють у NASA: спершу він облетить двічі довкола Сонця, щоб «наздогнати» нашу планету, після чого скине на неї капсулу зі зразками ґрунту з астероїда. Вона має приземлитися в пустелі у штаті Юта.
Після цього NASA забере капсулу до свого Космічного центру імені Джонсона у Г’юстоні (штат Техас) для подальших досліджень. 75% ґрунту відкладуть для прийдешніх поколінь — можливо, вони винайдуть недоступні нам технології для таких цілей.
Астероїд Бенну виявили в 1999 році. Дослідники вважають, що в його породі збереглися частини хімічних елементів, які існували 4,5 млрд років тому під час зародження планет і Сонця. Вивчення зразків з астероїда дозволить краще зрозуміти процес зародження Сонячної системи.
Зонд «Осіріс» уперше наблизився до об'єкта у 2018 році. Спостереження за допомогою телескопів і радіолокаторів показували те, що поверхня астероїда, найімовірніше, має піщану структуру. Але знімки зонда показали, що замість піску астероїд завалений камінням.
Згодом помітили, що час від часу від астероїда відколюється шматок каміння, що ставило під загрозу місію зі збирання зразків. Але вчені знайшли дві безпечні ділянки, на які зонд може приземлитися й потім відлетіти. У жовтні 2020 року «Осірісу»
вдалося зібрати зразки.

https://hromadske.ua/posts/sim-rokiv-po ... ni-2023-go

Сьогодні на нашій планеті відомо трішки менше двох сотень ударних кратерів, або як їх називають науковці – астроблем. Сім із них розташовані на території України. За деякими розрахунками, десь мають бути ще приблизно дві сотні кратерів, але їх поки не вдалося «побачити».

Одна з найвідоміших у світі астроблем, Чиксулуб, розташована в Мексиканській затоці та на півострові Юкатан. Кратер діаметром 150 кілометрів утворився приблизно 65 мільйонів років тому через зіткнення нашої планети з астероїдом не менше 10 кілометрів у діаметрі.
Відома теорія, що саме ця катастрофа стала причиною вимирання динозаврів, або так званого Крейдового вимирання. Водночас багато палеонтологів та фахівців з еволюції скептично ставляться до цієї теорії. Але немає жодного сумніву, що якби щось подібне сталося сьогодні, то це затьмарило б будь-які інші наші проблеми.
На початку 2013 року в атмосфері над російським Челябінськом вибухнув астероїд завбільшки приблизно 17 метрів. Але цього було достатньо, щоб пошкодити кілька тисяч багатоквартирних будинків. Від розбитих шибок постраждало понад півтори тисячі людей. Нескладно собі уявити, якими були б наслідки, якби астроїд був хоча б у кілька разів більшим.

Знайти та знешкодити

Щоб захистити Землю від небезпечного астероїда, потрібно вирішити два завдання. По-перше, вчасно дізнатися про існування такого астероїда та масштаби небезпеки. По-друге, мати технологію, яка дозволить уникнути катастрофи, або, принаймні, зменшити її масштаби.
Розрахунки показують, що в Сонячній системі ми знаємо лише половину всіх астероїдів розміром від 100 метрів до одного кілометра. Один такий астероїд легко може знищити велике місто. Більші об’єкти, очевидно, ще небезпечніші, але через їхні розміри ми їх знаємо майже всі.
Астероїди, менші за 100 метрів, повинні розпадатися на частини в атмосфері Землі, тому їх вважають не такими руйнівними. Хоч, як ми бачимо на прикладі Челябінського метеорита, біди вони можуть наробити дуже багато.
Серед усіх відомих астероїдів немає жодного, який справді загрожує нашій планеті. Але це зовсім не означає, що їх немає серед невідомих. Тому пошуком невідомих астероїдів сьогодні займаються багато обсерваторій по всьому світу.

Очікувані гості

В 2008 році завдяки проєкту з пошуку астероїдів та комет Catalina Sky Survey вперше в історії вдалося передбачити зіткнення астероїда з нашою планетою.
На щастя, цей «гість» був лише 4 метри завбільшки. Але про його існування ми дізналися менш ніж за добу до того, коли він вибухнув у небі над Суданом – там, де й передбачили його науковці. Цей приклад показує, як мало в нас може бути часу, щоб відвернути загрозу.
Після цього було ще кілька випадків, коли падіння невеликого астероїда, який не становить якось небезпеки, вдалося передбачити незадовго до того, як це сталося.

Цікава парочка

Але що робити, якщо науковці виявлять великий астероїд, котрий неминуче має стикнутися з нашою планетою? На цю тему є фантастичний фільм із Брюсом Віллісом, але в реальному житті жодного наукового проєкту поки не було реалізовано. На щастя, для такого проєкту немає цілі, але потренуватися точно не буде зайвим.
Перший проєкт, що має на меті змінити орбіту астероїда, називається Asteroid Impact & Deflection Assessment (AIDA).
Його ціль — астероїд Дідим. Він обертається навколо Сонця по витягнутій орбіті. Відстань між Землею та Дідимом постійно змінюється. Найближче він «підійшов» до нашої планети у 2003 році — на 7,2 млн кілометрів (це приблизно 18 відстаней між Землею та Місяцем).
Також Дідим цікавий тим, що це система із двох тіл – власне Дідима завбільшки 780 метрів, та його меншого, 160-метрового супутника на ім’я Диморф. Він обертається навколо головного тіла на відстані приблизно 1,2 кілометра. Жодної небезпеки для Землі Дідим не становить.

Удар на випередження

В 2021 році НАСА планує запустити до цієї пари космічний зонд DART (Double Asteroid Redirection Test). Головне його завдання досить нехитре в порівнянні з тим, що зазвичай роблять науковці в космосі — врізатись в менший із двох об’єктів, щоб своєю масою (а це 500 кілограмів) змінити його швидкість. Внаслідок цього повинна змінитися орбіта усієї подвійної системи.
Щоб дослідити зблизька астероїд та оцінити наслідки зіткнення, Європейське космічне агентство відправить до нього місію Hera. Вона дозволить значно точніше визначити масу астероїдів, що дуже важливо для точних розрахунків, та безпосередньо роздивитися 20-метровий кратер, що утвориться після удару американського зонда. Таке близьке вивчення дозволить застосувати результати експерименту в подальших місіях, коли астроїд буде вже зовсім не «навчальним».
Задача Hera не обмежується репетицією відбивання астероїдної атаки. Людство ще ніколи не відвідувало подібні подвійні астероїди і дуже небагато про них знає. Але у нашій Сонячній системі 15% усіх астероїдів є такими бінарними системами. Вивчати їх важливо для того, щоб краще зрозуміти, як влаштована Сонячна система і як вона розвивалася.

Напарники Гери

Місія Hera також цікава тим, що на борту головного апарата до Дідима вирушать два невеликих наносупутники стандарту CubeSat — APEX (Asteroid Prospection Explorer) та Juventas. CubeSat-и складаються з одного або кількох модулів розміром 10х10х10 сантиметрів (в цьому випадку обидва апарати будуть складатися з 6 модулів).
Вони досить дешеві за космічними мірками, тому їх активно використовують на навколоземній орбіті для наукових та навчальних цілей. Але в далекому космосі їх донедавна не використовували. Вперше це зробило НАСА, яке кілька років тому відправило два CubeSat-и на Марс разом із апаратом Insight.
Тепер черга Європейського космічного агентства випробувати такі апарати в складній науковій місії. Вони мають дослідити, зокрема, гравітаційне поле та поверхні астероїдів завдяки аналізу відбитого світла.
Запуск Hera заплановано на 2024 рік. У 2026 вона дістанеться своєї цілі і буде досліджувати її принаймні пів року.

https://hromadske.ua/posts/asteroyide-p ... noyi-ataki
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн июн 07, 2021 14:40

"Вогняне кільце" сонячного затемнення: де і як спостерігати?

10 червня жителі Землі зможуть спостерігати незвичайне астрономічне явище - кільцеве сонячне затемнення. Воно відбувається так само як і повне, але Місяць перебуває на більшій відстані від Землі. А тому не затуляє Сонце повністю, залишаючи "вогняне кільце" навколо себе.

Найкраще його буде видно з деяких частин Канади, Гренландії та Росії, пише Indian Express. Частково "вогняне кільце" зможуть побачити й жителі України. Спостерігати, як світило потроху ховається за тінню, можна буде з 11:12, а максимальна фаза затемнення очікується о 13:41 за київським часом і триватиме орієнтовно 1,5 год.

Спостерігаючи за Сонцем важливо захищати очі. Потрібні спеціальні світлофільтри астронома або зварювальника. Підійдуть також закопчене на вогні скло, рентгенівська чи фотоапаратна плівка. Тривале користування неспеціалізованою оптикою може призвести до пошкодження сітківки. Тому з біноклями, прицілами й телескопами під час спостережень за затемненням варто бути обережними.

Наступного разу сонячне затемнення відбудеться 4 грудня 2021 року, але на території України його не побачити. Повне затемнення можна буде спостерігати лише в Антарктиді, а часткове - на півдні Африки, в Австралії та Новій Зеландії.

https://gazeta.ua/articles/life/_vognya ... ti/1036193

1036193_1_w_590_lq.jpg
1036193_1_w_590_lq.jpg (208.77 КБ) Просмотров: 5998
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб июн 19, 2021 07:20

Наприкінці 2021 року Україна планує вивести на орбіту свій супутник «Січ-2-30»( попередня назва – «Січ-2-1»). Якщо не брати до уваги студентські космічні апарати, то цей запуск повинен стати першим для країни за останні 10 років. Супутник призначений для зйомки поверхні Землі з космосу і буде працювати, серед іншого, і в інтересах національної безпеки та оборони. Навіщо супутникові знімки українським військовим? Яку саме інформацію про противника на Донбасі вони зможуть отримувати від космічного апарата «Січ-2-30» і якою у цьому процесі є роль американського бізнесмена Ілона Маска?

Колони російської техніки, яка рухається до українських кордонів – десятки таких роликів
з’явилися в мережі під час цьогорічної весняної ескалації.
Але який масштаб переміщення російських підрозділів? Куди саме стягують війська? Яка техніка залучена? Записи випадкових очевидців зазвичай фіксують лише незначні уривки подій.
Значно більше інформації можуть надати супутникові знімки. Наприклад, 20 квітня були
опубліковані зняті з космосу зображення російського полігону Погоново поблизу Воронежа. На фото чітко видно, скільки, куди і яку саме техніку стягнула російська армія. Ці дані особливо цінні для українських військових.
«Нас цікавить все навколо наших кордонів і тимчасово окупованої території, кордони, близько до кордонів. Нас цікавить, звичайно, війна на сході, зона проведення бойових дій. Розташування озброєння, розташування військових баз, містечок», – каже колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк .
У грудні Україна готується запустити власний супутник «Січ-2-30». Зараз розробник,
конструкторське бюро «Південне» , проводить заключний етап випробувань космічного апарата. На орбіту супутник повинна вивести ракета-носій компанії SpaceX американського бізнесмена Ілона Маска. Контракт уже підписаний і обійшовся Україні майже в два мільйони доларів .
Схожих супутників Україна не виводила на орбіту вже 10 років. Останній старт був ще у 2011 році. Тоді з російського космодрому запустили апарат «Січ-2» , але пропрацював він зовсім недовго, після чого Україна залишилася без власних «очей» в космосі.
«У грудні 2012 року зв’язок з супутником було втрачено. Фактично причиною втрати супутника став вихід з ладу елементів живлення на борту. Але наступного супутника створено так і не було. Наступний супутник з 2011 року – це «Січ-2-1», до запуску якого ми готуємось», – розповів керівник відділення інформаційного забезпечення КБ «Південне» Сергій Полуян .
Опубліковані в квітні знімки журналістам надала американська компанія Maxar Technologies . Вони наочно демонструють технічні можливості сучасних супутників.
Ось, наприклад, на зображенні чітко видно російські винищувачі Су-34 на авіабазі в Морозовську , в Ростовській області. Зараз супутники роблять знімки з роздільною здатністю менш як пів метра. Якість же зображень, які зможе передавати «Січ-2-30», гірша в десять разів.
«У військовому напрямку супутник «Січ-2-30» здатен виявляти угруповання військової техніки, здатен виявляти будівництво якихось фортифікаційних споруджень. Модель автомобіля чи танка – він не призначений для вирішення таких задач», – пояснює Сергій Полуян.
Для завдань оборони, окрім якості знімків, особливо важливою також є оперативність інформації.
«У деяких моментах, особливо при активних бойових діях, інформація в умовах реального часу є надзвичайно важливою. Яким технічним способом це можна зробити, це залежить вже від Космічного агентства. У нас були розмови з цього питання і, звичайно, вони знають, що Міністерство оборони було б дуже зацікавлене у власних супутниках», – зазначає Загороднюк.
Та запуск українського супутника точно не зможе вирішити таке завдання. Для отримання оперативної інформації потрібна значно більша кількість апаратів. Максимум, на що буде здатен «Січ-2-30», кажуть експерти, – це свіжі дані для військових один раз на декілька днів.
«Це залежить від положення супутника на орбіті у даний час, також від тієї орбіти, по якій він зараз рухається, і також від того квадрата, де ми хочемо зробити знімок, з якою точністю. Але коли ми говоримо про один супутник – це, звичайно, не є рішенням для оперативної зйомки, для оперативного аналізу даних. Не можна говорити, що щось можна робити у реальному часі, чи хоча б раз або два рази на день, а це є необхідним мінімумом для військових операцій, військових застосувань», – вважає колишній голова Державного космічного агентства України Володимир Усов .
У планах України отримати до 2025 року угруповання з семи супутників. Наступні апарати, як запевняють на КБ «Південне», будуть значно потужніші. Щоправда, поки що далі від обіцянок із боку уряду справа не зрушилась.
«Замовлень, фінансування щодо створення наступних супутників ще не було. Україна, на жаль, з 2017 року живе без національної космічної програми. Першим кроком має стати прийняття цієї програми. Другим кроком має стати забезпечення фінансування. Насправді, жодна з національних космічних програм, яка приймалася у часи Незалежності, не була профінансована на 100 відсотків», – додає керівник відділення інформаційного забезпечення КБ «Південне» Сергій Полуян.
Зараз українські військові змушені розраховувати на допомогу іноземних партнерів. Частину знімків Україна отримує безплатно, за решту супутникових даних доводиться платити. За рік це мільйони гривень. Але вартість – це не єдина умова, яку доводиться враховувати.
«Коли ми купуємо знімки, продавці не завжди можуть у потрібний час нам надати потрібну інформацію, з одного боку. З іншого боку – центри управління цими супутниками перебувають не в нашій країні, і в будь-який момент, незважаючи на контракти, ми можемо бути відсунуті від доступу до інформації в той момент, який нам потрібно», – пояснює експерт з питань космічної діяльності
Андрій Колесник .
У 2015 році журналісти видання The Wall Street Journal опублікували матеріал, у якому вказували, що США надають Україні супутникові знімки з деякими обмеженнями: якість зображень нібито спеціально погіршують, інформацію відправляють із затримкою, а російську територію і зовсім затемнюють. Робила це адміністрація президента Барака Обами, як стверджують автори публікації, щоб не провокувати Росію.
«Обмеження є – вони не критичні, але обмеження є. Ці нюанси вирішуються. Але, звичайно, за наявності власних супутників ми могли б отримувати інформацію швидше», – коментує колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.
За таких умов, попри, здавалося б, незначну користь від одного власного супутника, експерти все ж завпевяють: виводити «Січ-2-30» на орбіту необхідно.
«Ключове, що Україні треба мати угруповання супутників. Може, не найвищого розрізнення, але угруповання. Але для того, щоб перейти до угруповання, треба, по-перше, запустити супутник, бо Україна не запускала супутники багато років. Треба, щоб були кваліфіковані кадри, які можуть управляти, які можуть отримувати дані, які можуть ці дані швидко і кваліфіковано інтерпретувати. Тобто я вважаю, що задача номер один для нашого супутника – це більше підготувати Україну до створення власного угруповання», – переконаний Володимир Усов.
Згідно з проєктом іще не затвердженої космічної програми України на наступні п’ять років, із бюджету для її реалізації необхідно виділити 15 мільярдів гривень.

З ілюстраціями -

https://www.radiosvoboda.org/a/ukraina- ... 96086.html

...«Цей супутник дозволить отримувати у видимому діапазоні зображення Землі з космосу. Супутник планується запустити на орбіту на висоту 500 кілометрів над Землею. Ми будемо отримувати інформацію завширшки 46 кілометрів. І це буде така смуга, на якій буде отримано зображення як лісів, полів, річок, інженерних споруд, так і скупчення якоїсь техніки, що можна використати в різних цілях. Роздільна здатність – 7 метрів. Таким чином, ми зможемо розрізнити на Землі об’єкти, більші ніж 7 мерів. Але інформація буде отримана в досить широкій смузі огляду – 46 кілометрів, і можна одночасно на сході України бачити лінію розмежування, наприклад, за один прохід супутника. Ми можемо знімати, наприклад, карпатські ліси, шукати там місця незаконних вирубок, можемо вивчати процеси забруднення річок та морів, робити картографічні вимірювання»...

Супутник «Січ 2-30» розрахований не менш ніж на 5 років роботи на орбіті, однак фактичне його існування буде залежати від балістичних характеристик, каже конструктор. Один із головних чинників – висота орбіти.
«Чим нижча орбіта, тим більше верхні шари атмосфери його гальмуватимуть і він буде ходити швидше. Але з меншої висоти ми будемо отримувати кращі, чіткіші зображення. Тому завжди це є компроміс. До того ж, реальна ракета виводить на якусь реальну висоту. Навіть після того, як виведемо супутник, є такий чинник, як атмосферні збудження завдяки сонячній активності. Їх точно спрогнозувати неможливо. Тому, ми вважаємо, що це буде від 3 до 5 років»...

Подробиці -

https://www.radiosvoboda.org/a/kosmos-u ... 67414.html
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Чт июл 01, 2021 19:41

За червень у Києві виявили 10 температурних рекордів. Усі вони були зафіксовані в період між 23 та 26 днями місяця.
Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.
Так, середньомісячна температура повітря у червні становила 21,3°C. Це на 1,8 ° C вище за кліматичну норму. Загалом метеорологи зафіксували 6 днів, коли максимальна температура повітря перевищувала 30° C.
Найхолодніше у столиці було першого червня, коли температура під ранок опустилася до 7,4 ° C. А найспекотніше — 24 червня, коли температура після полудня сягнула 35,5 ° C.
У районі геофізичної обсерваторії, яка розташована в Голосіївському районі, випало 24 міліметри опадів, або 32% від кліматичної норми.
Зафіксовані рекорди стосуються максимально високих температурних показників, які упродовж кількох днів були в Києві. Наприклад, 23 червня максимальна температура повітря сягнула +33,7°C, чим побила попередній рекорд для цього дня 1946 року на 0,6°C.
А от 24 червня температура повітря після полудня піднялася до +35,5 ° C, що на 2,3 ° C вище за попередній рекорд цього дня у 1924 році.

https://svidok.online/za-choty-ry-dni-c ... mperatury/
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Пн июл 19, 2021 07:17

50 років тому — 21 червня 1971 року — археолог Борис Мозолевський під час дослідження скіфського кургану Товста могила знайшов золоту пектораль. Це чи не найвідоміша археологічна знахідка в Україні, яка зробила відомим Мозолевського за межами професійного кола й сама потроху почала обростати міфами.

hromadske зустрілося з одним із найавторитетніших сучасних дослідників скіфської доби, кандидатом історичних наук Юрієм Болтриком, щоб дізнатися про історію знахідки, її значення та зблизька роздивитися позолочену копію пекторалі з Товстої могили.

Скіфи та їхні «піраміди»

Серед дослідників немає єдиної думки щодо того, де саме розташована батьківщина скіфів. Але точно знаємо, що у VII столітті до нашої ери вони приходять на територію сучасної України зі сходу. І саме тут, у її степах цей народ досягає найбільшого розквіту.
Скіфи населяли територію від Дунаю на заході й до Дону на сході. У III столітті вони зникають з історичної арени, а на їхнє місце приходять сармати. Скіфи залишили після себе численні поховання у формі курганів. Вони є неоціненним джерелом інформації для дослідників скіфської доби. Але впродовж століть кургани приваблюють і грабіжників, які полюють на золото.

Мозолевський і Товста могила

Курган Товста могила, розташований біля міста Покров на Дніпропетровщині, який також грабували в давнину. Невідомо, що саме забрали злодії. Але всього їм знайти і забрати не вдалося.
У 1971 році Товсту могилу почала досліджувати археологічна експедиція на чолі з Борисом Мозолевським. Тоді ще не відомий широкому загалу науковець вважався ідеологічно неблагонадійним через своє критичне ставлення до радянської влади, яке висловлював зокрема у своїх поезіях.
Саме через Мозолевського з Комуністичної партії свого часу виключили його керівника в Інституті археології НАН України Олексія Тереножкіна. А також завдяки науковцеві проблеми у відносинах із партією виникли в дружини Тереножкіна, археологині Варвари Іллінської. Натомість сам Мозолевський тоді був лише позаштатним співробітником Інституту археології — очевидно, через свою неблагонадійність.

Гірничодобувна промисловість на службі археології

Той період був, напевно, золотою порою для дослідників скіфських курганів. Тоді у степовій зоні України відбувалося масштабне меліоративне будівництво, якому перешкоджали численні поховальні насипи, зокрема і скіфські кургани. Тому попередньо їх повинні були дослідити археологи. Водночас держава добре фінансувала такі роботи.
Але Товстій могилі та іншим курганам із того регіону загрожували не меліоративні роботи, а будівництво кар’єрів для видобутку марганцевої руди та пов’язана з ними інфраструктура. А втім, саме завдяки цьому Мозолевський та його колеги мали все необхідне, зокрема й техніку, без якої розкопати курган не вийде.

Не царський курган

Юрій Болтрик розповідає, що Товсту могилу часто називають царським курганом — мовляв, там був похований хтось зі скіфських правителів. Але це не так. У скіфів розмір поховального кургану зазвичай залежав від соціального статусу небіжчика.
Товста могила — не надто великий курган, хоча й сягає 8 метрів заввишки. За об’ємом він приблизно у 15 разів менший за власне царський курган того періоду. Похований тут чоловік, безумовно, мав високий соціальний статус, але не був очільником скіфської держави.
Разом із ним була похована жінка, кілька коней і слуги — для догляду за ними. А також мала дитина, що згідно з уявленнями скіфів була провідником у потойбічний світ і мала полегшити покійникові перехід до нього.

Пектораль, що мала захистити

Мозолевський знайшов пектораль у дромосі — коридорі, який веде до поховальної камери. Поруч із нею був залізний меч у золотих піхвах. Грабіжники не дісталися до цих скарбів тому, що в дромосі стався обвал і вони знайшли інший шлях.
Це означає, що пектораль орієнтовно 2,4 тисячі років пролежала на тому місці, де її поклали люди, які здійснювали обряд поховання. Чому саме там — невідомо. Ймовірно, охороняла від непроханих гостей.
Юрій Болтрик розповідає, що приблизно в такому ж місці в іншому кургані — Жовтокам’янка — Мозолевський знайшов срібне веретено. Щодо його призначення висувалися різні припущення. Наприклад, у Румунії аж до середини XX століття веретено встромляли в могилу «небезпечного небіжчика», щоб він не міг повернутися до світу живих і наробити шкоди. Можливо, у скіфів була така сама традиція.

Інтерпретатори пекторалі

Пектораль виготовлена із золота високої проби й важить приблизно 1 кілограм 150 грамів. Подекуди на ній залишилися сліди емалі.
Американський дослідник Вольф Рудольф підрахував: загалом пектораль містить скульптурні зображення 160 предметів, зокрема людей, різних тварин і рослин. Деякі з них були втрачені ще до того, як прикрасу поклали в могилу. Найімовірніше це свідчить про те, що нею користувалися за призначенням — носили на грудях.
Пектораль складається з трьох фризів, або рівнів, які розділені джутами й чітко відрізняються між собою за композицією. Українські та закордонні дослідники витратили роки праці для інтерпретації зображення на пекторалі.
Серед них був і сам Мозолевський, який у 1979 році видав присвячену пам’ятці книжку «Товста могила». Варвара Іллінська стала його науковим керівником і редактором видання. Також інтерпретацією пекторалі займалися відомі російські дослідники Дмитро Раєвський, Анастасія Манцевич, Дмитро Мачинський та інші. Але одностайності у них немає.

Золоте руно, карта чи бойовий панцир

Поряд з обґрунтованими версіями існує низка тлумачень, що ж зображено на пекторалі, не підкріплених достатньою науковою базою — та попри це вони мають популярність.
За однією з таких версій, двоє чоловіків у верхньому фризі, що становлять смисловий центр композиції, тримають овече руно, за допомогою якого в золотоносних річках у давнину добували золотий пісок. Існує навіть ідея про те, що це руно (чи інший предмет одягу) за своїми контурами відповідає обрисам Скіфії — країни, яка в майбутньому стала Україною.
Проте Юрій Болтрик стверджує: скіфологи майже одностайно вважають, що в центр композиції її автор помістив не руно, а панцир — предмет військового одягу скіфів, схожий на шкіряну сорочку, вкриту залізними пластинками. На пекторалі вона зображена вивернутою назовні, а двоє чоловіків шиють або лагодять її. Можливо, це два царі, що в такий спосіб скріплюють між собою якийсь договір.
На цьому ж фризі можна бачити інших людей і свійських тварин.

Дерево життя та сцени шматування

Середній фриз дуже відрізняється — тут зображені лише рослини та птахи. Дослідники вважають, що це — символічне зображення дерева життя. Це модель світобудови, поширена в багатьох міфологіях та релігіях індоєвропейських народів.
На нижньому фризі зображені різні тварини: собаки, кабани й навіть комахи, про яких трохи згодом. Тут також можна побачити традиційну для скіфів сцену шматування: міфічні хижаки нападають на коня. Якщо в правій частині фриза тварина ще пручається, то в лівій уже змирилася. Це може бути символічне відбиття чергування дня та ночі, яка його «поїдає». Але можливі й інші пояснення.
Вважається, що три фризи, три рівні — це відображення трьох міфологічних світів: верхнього, середнього та нижнього.

Коник чи сарана?

А ось один із прикладів, наскільки по-різному можна не те що інтерпретувати зображення на пекторалі, а й навіть ідентифікувати його. Якщо поглянути на нижній фриз, то на його краях — праворуч і ліворуч — «заховалися» по дві комахи. Існує думка, що це — коники.
Проте ентомолог Тарас Пушкар з Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, до якого ми звернулися під час підготовки матеріалу, зауважив: комаха радше схожа на сарану, яка мала важливий уплив на життя скіфів. Коники ж такого значення не мали, тому їх зображати, на його думку, не було сенсу.
«Моделлю для зображення міг бути той вид прямокрилого (ряд комах, до якого серед інших входять коники та сарана — ред.), що був доступний майстрам, а не сам оригінал. Оскільки “сараною” в народі й зараз помилково називають великих коників, я б не очікував від майстрів безпомильного вибору моделі для зображення важливої у житті скіфів комахи», — пояснює Тарас Пушкар.
Основних характерних ознак, за якими можна відрізнити сарану від коників — коротких вусиків чи тимпанального отвору (орган слуху в комах — ред.) біля основи черевця — на скульптурі нема, щоб сказати остаточно. Проте неочевидні ознаки — опукла форма, великий розмір голови та передніх щелеп і деякі інші можуть свідчити про намагання зобразити саме сарану.
«Отже, це радше зображення сарани, але “очима” майстрів того часу. Десь вони зобразили комаху точно (не помилились у кількості ніг), а десь спростили до стилізації», — вважає Тарас Пушкар.

Робітня «чортомлицького майстра»

Невідомо хто й де створив пектораль, але щодо цього також є кілька теорій. Серед дослідників досі немає згоди, чи скіфи взагалі виготовляли вироби із золота. Та навіть якщо так, вони були незрівнянно простішими за пектораль із Товстої могили. Вона — точно витвір античних майстрів.
Науковцям відомо кілька скіфських артефактів, які за смисловим навантаженням і стилістикою перегукуються з пектораллю. Найвідоміша з них — так звана чортомлицька ваза-амфора. Її знайшли в кургані Чортомлик на території сучасної Дніпропетровщини ще в XIX століття. Зберігається вона в Ермітажі.
Дослідники говорять, що ці речі виготовив «чортомлицький майстер». Ідеться не про одну людину, а різних митців, які належали до однієї школи.
«Схоже, це була одна майстерня, де мінялися покоління, але зберігалися певні канони», — розповідає Юрій Болтрик.
За різними припущеннями, така майстерня могла бути розташована в Афінах, поруч із сучасними Салоніками, або ж у Пантікапеї (нині — Керч).

Оригінал та його копії

Пектораль із Товстої могили зберігається в Музеї історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври. Іноді в експозиції відвідувачі бачать саме її, а інколи — її копію, яку нефахівцеві складно відрізнити від оригіналу.
Існують і інші копії. Одну з них можна побачити в Археологічному музеї Інституту археології НАН України, а ще одну, яка зберігається безпосередньо в Інституті археології НАН України, нам показав Юрій Болтрик.
Попри те, що такі копії мають дуже високу якість і є цінними самі собою, деякі надзвичайно дрібні деталі, важливі для дослідників, можна добре роздивитися лише на оригіналі. Наприклад, в одного з бичків на лобі між рогами можна бачити зображення, яке деякі вчені трактують як солярний (сонячний) символ. Але Юрій Болтрик каже: якщо подивитися на справжніх бичків, у багатьох із них шерсть між рогами справді закручується у своєрідний «вихор».
«Майстер, який створював пектораль, був ще й надзвичайно спостережливим і точно зобразив зовнішній вигляд тварини» , — пояснює археолог.

У пошуках нових ключів до пекторалі

Знахідка пекторалі з Товстої могили була не тільки надзвичайною науковою подією, а й отримала широкий розголос і зробила Бориса Мозолевського відомим за межами професійного кола. Для нього вона стала певним захистом від органів держбезпеки: хоча вони продовжували стежити за ним, однак заподіяти шкоду відомому вченому й народному героєві було вже не так просто.
За словами Юрія Болтрика, на сьогодні всі основні можливості для інтерпретації пекторалі вичерпані. Щоб з’явилися нові ідеї, потрібні нові знахідки — можливо, пощастить відшукати ще один шедевр «чортомлицького майстра».
«Нова знахідка може багато чого прояснити», — каже Юрій Болтрик. І одразу додає напівжартома: «Або навпаки — заплутати».
Такими пошуками зараз і займається Юрій Болтрик та його колеги — інші скіфологи. Але для того, щоб досліджувати кургани, потрібні кошти й техніка. У Мозолевського був свій добрий геній — директор гігантських кар’єрів із видобутку марганцю Георгій Лукич Середа. Якби не він, невідомо, як би склалася доля Товстої могили й самої пекторалі. Але в сучасних археологів таких покровителів немає.
Натомість кургани та інші археологічні об’єкти активно розкопують грабіжники. Їм не бракує ні техніки, ні сучасного обладнання, ні покровителів, які дозволяють виходити сухими з води.
Торік на Миколаївщині за допомогою екскаваторів грабіжники розкопали справжній царський курган — заввишки як п’ятиповерховий будинок. Залишається тільки здогадуватися, які саме скарби потрапили до їхніх рук, і припускати, що вони майже точно назавжди втрачені для нас.

https://hromadske.ua/posts/piv-stolitty ... skoyi-dobi
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Re: Вселенная, жизнь, разум (с) 8)

Сообщение Dragon » Сб июл 24, 2021 18:27

Halloween писал(а):В Індії 45 тисяч людей заразилися “чорним грибком” — донедавна це була рідкісна інфекція
У травні індійський уряд оголосив грибок епідемією.

Мукормікоз - дуже рідкісна інфекція. Вона викликана впливом слизової цвілі, яка зазвичай трапляється в ґрунті, рослинах, гною і гнилих фруктах і овочах. Мукормікоз вражає носові пазухи, мозок та легені і може бути небезпечним для життя у діабетиків або людей з сильним імунодефіцитом, таких як хворі на рак або люди з ВІЛ / СНІДом. Єдиними ліками, ефективним проти грибкової інфекції, є протигрибкова внутрішньовенна ін'єкція, яка коштує 3500 рупій (48 доларів) за дозу і яку потрібно вводити кожен день протягом восьми тижнів.

Продублюю тут бо може стати актуальним...
  • 0

Останній дракон ;) :uaflag4:
Аватара пользователя
Dragon
 
Сообщения: 8128
Зарегистрирован: Чт янв 31, 2008 01:44
Откуда: Київ, столиця Київської Русі!
Репутация: 1456

Пред.След.

Вернуться в За жизнь и обо всём

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 8